КАБАШНЯ НАДІЯ АНДРІЇВНА

Народилася 7 вересня 1933 року у селі Любовка Краснокутського району Харківської області. Батько працював шофером у колгоспі, мати була домогосподаркою.

У 1941 році восьмирічна Надійна вступає до Любовської се­мирічної школи, яку закінчила у 1948 році.

Під час Великої Вітчизняної війни разом із сім’єю перебувала на тимчасово окупованій території. У 1943 році загинула її мати. Сім’я жила дуже сутужно, але це не завадило Надійці вчитися лише на п'ятірки. А у 1948 році її, як найкращу ученицю, рекомендовано до вступу у Харківське педагогічне училище. У цьому ж році вона стала комсомолкою. В училищі навчалася з натхненням, була активною студенткою, брала участь у художній самодіяльності, у роботі сту­дентської ради. Познайомилася зі студентом Харківського політех­нічного інституту, щиро його покохала і у 1952 році вони одружили­ся. У цьому ж році Надія закінчила педучилище і разом з чоловіком за його призначенням поїхали працювати у місто Магнітогорськ Че­лябінської області. Спочатку працювала піонерською вожатою у школі, потім завідувачкою шкільним відділом РКВЛКСМ. У 1954 році була призначена методистом міського Будинку піонерів. У цьому ж році вступила на заочне відділення Магнітогорського державного педагогічного інсти­туту на філологічний факультет. Деякий час працювала вчителем початкових класів, а потім у старших класах, викладала російську мову і літературу.

У 1963 році разом із сім’єю переїхала до Запоріжжя, де працювала спочатку у СШ №33 вчителем початкових класів, потім завучем і викладачем російської мови у СШ №36, і, нарешті, директором СШ №36. З 1978 року Надія Андріївна працювала у Запорізькому педагогічному училищі №1. Викладала російську мову і методику російської мови, була класним керівником, головою предметної комісії викладачів російської мови і літератури. До своїх обов’язків ставилася дуже відповідально. Завжди працювала над підвищенням свого методичного рівня, створила кабінет російської мови і лі­тератури.

Надія Андріївна мала широке коло інтересів, була добре обізнана у питаннях образотворчого мистецтва, театру, музики, кіно.

За період роботи в училищі нагороджена різними нагородами. З 1987 року по 1989 рік Надія Андріївна перебувала в Африці (за місцем призначення чоловіка), де навчала на громадських засадах молодших школярів.

Померла Надія Андріївна у 1990 році.